Темперамент -основа поведінки дитини

Придивившись уважніше до своєї дитини, Ви відмітите, що він відрізняється від інших дітей. Часто батьки порівнюють свого малюка з його однолітками і переживають, що він ще не уміє так добре говорити, як сусідський Петя; плаче частіше, ніж старша сестричка; у нього багато страхів або, навпаки, нічого не боїться; часто просто некерований, не те, що спокійна дівчинка, що живе навпроти. Порівнюючи дітей, батьки забувають, що кожен малюк вже з народження індивідуальний і розвивається по схемі, закладеною природою. «Індивідами народжуються, особами стають

   Поведінка і емоційні реакції дитини залежать, перш за все, від ТЕМПЕРАМЕНТУ. Тип темпераменту визначається генами, тобто є природженим. Ще в 5 столітті до н.е. Гіппократ виділив 4 типи темпераменту. Прояв того або іншого типу можна відмітити вже в ранньому дитинстві.

   Оскільки темперамент змінити не можна, дорослим потрібно знати його особливості, щоб краще розуміти свою дитину, ефективніше виховувати і розвивати його. Якщо у мами і дитини темперамент схожий, вони швидше порозуміються, якщо ж темпераменти різко відрізняються (мама – холерик, малюк – флегматик), це веде до проблем в спілкуванні з дитиною, в його вихованні, так як мама часто вимагає від нього те, на що він не здатний (бути лідером в спілкуванні з однолітками, бути розкутим, швидко одягатися і так далі). У такому разі дорослому варто підстроїтися під дитину, враховувати його індивідуальні особливості, контролювати свої емоції, щоб не зародити у малюка комплекс неповноцінності.

У чистому вигляді темпераменти зустрічаються рідко, в основному вони «змішані»: у людини виявляються риси сангвініка і флегматика, холерика і сангвініка; але все таки переважає один тип.

Отже, чотири типи темпераменту.

Сангвінік
 

     Дитину-сангвініка відрізняє виразна міміка, енергійна жестикуляція, швидка мова. Він верткий і рухомий, сльози з'являються миттєво, але малюк швидко тішиться, не злопам'ятний. Може швидко перемикатися з одного заняття на інше, але якщо йому цікаво – може займатися однією справою, не відволікаючись і не стомлюючись. Любить як рухомі ігри, так і спокійні. Добрий, не жадібний. Може бути неакуратним, незібраним, розсіяним, але в спілкуванні приємний, любить фантазувати. Переважаючий настрій – веселе, життєрадісне. Як і холерик, маленький сангвінік самостійний і наполегливий, проте ці якості виявляються тільки при зацікавленості дитини. Вам не вдасться змусити зробити свого малюка те, що він не захоче сам. Дитина може стримувати прояв своїх відчуттів, тому спалахи гніву і агресії бувають у нього украй рідко. Він швидше проігнорує Вашу вимогу і продовжить займатися своєю справою.

Малюк схильний обдумувати свої дії і вчинки; легко звикає до нової обстановки, пристосується до того, до чого ніхто не зможе пристосуватися; знаходить спільну мову з дітьми і дорослими; швидко засвоює правила поведінки, слухняний. 

  Сангвінік компромісний, це допомагає йому пережити життєві труднощі. Зазвичай швидко засипає, спить добре, прокидається з посмішкою. Засмучується рідко, легко підняти йому настрій. Такій дитині зазвичай призначено бути лідером серед інших (прагнення до лідерства виявляється вже в ранньому дитинстві), виконувати роль буфера між холериком і флегматиком.

Холерик   

Маленький холерик не боїться труднощів, наполегливий в їх подоланні. Завжди знає, чого хоче, наполегливий, рішучий. Якщо поставив перед собою мету, обов'язково її досягне (дістати Вашу улюблену вазу з полиці або збудувати башту з кубиків) При цьому проявить дивовижну винахідливість. Важко йде на компроміс, не прислухається до думки інших. Надмірно самостійний, часто буває запальний і агресивний.    У його поведінці багато що залежить від волі, яка дуже розвинена. Холерик енергійний, непосидючий, імпульсний; багато, голосно і швидко говорить; виразна міміка. Основне настроение—жизнерадостное, веселе, але швидко міняється; може бути нестриманий. Легко шаленіє, але швидко заспокоюється, не злопам'ятний. У вчинках немає елементу обдумування, тому може бути небезпечним для самого себе і що оточують. Нестриманість приводить до численних скарг вихователів в дитячому саду: малюк непосидючий, багато шумить, б'ється з дітьми, не дотримує правила поведінки, може нагрубіянити. З однолітками часто свариться, навіть б'ється, доводячи свою правоту силою, а не розумними доводами.      Любить грати в рухомі ігри, часто достатньо агресивні. Спить мало, прокидається рано; у їжі нерозбірливий, їсть «на льоту», «кусочничает».

   При вихованні маленького холерика від Вас буде потрібно пильність, наполегливість, строгість. Прагніть передбачити дії дитини, якщо вони таять в собі небезпеку, необхідно зупинити малюка, пояснити йому, до чого може привести його вчинок. Удома повинні діяти чіткі закони поведінки (не дуже багато забороняйте), які повинні дотримуватися всіма. Зауваження, зроблені вчасно, надають стимулюючу дію. Такій дитині необхідний великий життєвий простір, корисні виїзди на природу, походи. Корисні заняття спортом, рухомий спосіб життя. Учите дитину програвати, думати над своїми вчинками. Читайте книги і історії про героїчні вчинки, де воля і спокій творять дива. Лаяти, пояснювати неправоту краще, коли дитина заспокоїться. Не можна соромити її у присутності інших!!!

Меланхолік   

Малюк-меланхолік малоактивний, рухи його слабкі, мова тиха і некваплива. У меланхоліка багатий внутрішній світ: коли він не грає, частіше буває задумливим, сумним. Настрій коливається між пригніченим і спокійно-веселим. При цьому він дуже вразливий і хворобливо чутливий до дрібниць. Наприклад, кілька хвилин тому малюк захоплено малював, і ось вже гірко плаче. Із-за чого? Може, малюнок не вийшов або олівець зламався. Малюкові неважко знайти привід для засмучення. Плаче часто, довго і гірко. Насилу включається в ігри інших дітей, лякається чужих, але з тими, кого любить – добрий, м'який, довірливий. Такого малюка часто називають «маленьким дорослим» за його розсудливість і серйозність. Він не любить грати в рухомі ігри, розбірливий в їжі, швидко втомлюється, насилу перемикається на інший вид діяльності.    Засипає пізно, але без особливих проблем, в ліжку любить роздумувати і фантазувати; вранці встає погано, в похмурому настрої. Любить тепло, не любить спорт, ігри змагань. Соромливість, нерішучість, боязкість частіше зустрічається саме у меланхоліків. Під час адаптації до дитячого саду часто спостерігається регрес в розвитку (дитина «скачується» назад, забуває багато умінь і навики). Зате їх чутливість – застава чуйності і доброта, яка притягає до них друзів.

    При вихованні такої дитини головне – такт і терпіння. Він дуже поволі вчиться, тому що боїться нового, скрізь йому увижаються труднощі і небезпеки, при виникненні проблем відразу опускає руки. Замість того, щоб переживати, що малюк впаде з гори, Вам доведеться умовляти його залізти туди.

    Меланхоліки зазвичай старанні і старанні, але не люблять привертати до себе уваги. Вони не публічні люди, відмовляються виступати на ранках, відповідати у дошки. Будь-яке зауваження, погана оцінка приводять дитину у відчай. Тому вам доведеться постійно підтримувати самооцінку дитини, контролювати свої слова і емоції; привчайте до критики поступово, у жодному випадку не кричите, говорите спокійним голосом, приводите доводи, тут же похвалите малюка за інші досягнення або просто за старання. Утіште, якщо він заплакав, і запропонуєте свою допомогу.

    Пам'ятаєте, що накопичення проблем, грубе звернення неприйнятні для Вашої дитини, від цього він може навіть захворіти. У малюка в сім'ї повинна бути людина (мама, тато, бабуся або домашня тварина), якій він міг би повністю довіритися, постійно отримувати від нього тепло і увага.

Флегматик

   Малюк-флегматик не схильний до бурхливого виразу своїх відчуттів. Повільний мовчун, полненький, спокійний. Його міміка і жести стримані, маловиразні, мова повільна, спокійна. Завжди незворушний, добре володіє собою, як правило, слухняний. Таку дитину важко засмутити або розсмішити. Малюк рухається мало, може цілий день просидіти наодинці, граючи з улюбленою машинкою. Не варто його турбувати, він навряд чи погодиться на пропозицію поговорити або пограти в іншу гру. У флегматика декілька улюблених іграшок, він мало фантазує, грає в спокійні ігри, мало рухається. Їсть багато, не вередливий. Неохоче сходиться з новими людьми, це слід враховувати, коли починаєте відвідувати дитячий сад або просите поздороватися з тіткою на вулиці. Він також негативно реагує на порушення прийнятих в сім'ї правил поведінки, на ситуації, що вимагають негайного рішення. Якщо Ви збираєтеся йти гуляти, заздалегідь попередьте дитину, будьте готові до того, що він почне поволі одягатися, квапити марно, краще виділите більше часу. Взагалі, дитина-флегматик все робить поволі, у тому числі і вчиться. Він не меткий, насилу освоює нове і перемикається з одного заняття на інше. В той же час він дуже наполегливий, енергійний, навіть упертий, може довгий час працювати не стомлюючись.

   Головне – не обмежувати дитини в часі, не квапити. Флегматик ретельно складає іграшки, одяг, любить порядок і добротність у всьому: п'є тільки зі своєї чашки, їсть тільки своєю ложкою, в садку грає тільки своєю іграшкою. Якщо щось не так, може добиватися свого з енергійністю холерика. Самостійні рішення приймає важко, спокійно віддає право вибору іншому. Добре розвинена довготривала пам'ять, тобто довго пам'ятає вивчені вірші, пісеньки, нове учить довго і насилу. Діти вважають його нудними, але із задоволенням грають з флегматиком в традиційні ролеві ігри (лікар, дочки-матері)

   Батькам корисно розвивати творчу фантазію (творіть разом, складайте), вітаються заняття вишиванням, музикою, ліпленням, малюванням. Не дуже рано відправляйте спати на ніч, не давайте пересипати вдень, хай дитина більше рухається. Гартуйте, не давайте багато солодкого

   
Джерело: http://ostrovskogo.ok.net.ua/psich2.htm